Як дізнатися, хто співпрацював із КГБ? Де знайти відомості про родичів, засуджених в часи СРСР? Як правильно написати запит?

На даний момент ситуація з пошуком архівних кримінальних справ або будь-якої інформації щодо осіб, які були репресовані каральною машиною Радянського Союзу, виглядає досить заплутаною. До цього часу не створено об’єднаної бази даних про цих осіб.

В Україні нині існує тільки дві основні бази даних щодо репресованих осіб. Але жодна з них не заповнена навіть на половину, і тільки одна з них є відкрита для ознайомлення – сайт “Реабілітовані історією“.

Варто наголосити, що під репресією слід розуміти комплекс каральних заходів, які вжиті офіційними державними органами до окремого громадянина або до великої маси людей за певною ознакою. Сюди відносяться арешти за т. зв. “антинародну” діяльність, депортації, розкуркулення, вивезення, переселення, спецпоселення, заслання, висилка, зникнення безвісти з політичних мотивів. За період діяльності карально-репресивної системи репресіям було піддано мільйони осіб, які проживали на території України.

Пошук інформації варто розпочати з інтернету, де можна ознайомитися з матеріалами Національного банку даних жертв політичних репресій радянської доби в Україні на сайті “Реабілітовані історією”, “Жертви політичного терору в СРСР” та “Сталінські списки”.

Основний масив архівних кримінальних справ на репресованих осіб зберігається в Головному державному архіві (ГДА) СБУ з його регіональними підрозділами, ЦДАГОУ та обласних архівах України. В ГДА СБУ та ЦДАГОУ, в основному, зберігаються архівні кримінальні справи на осіб, які народилися в Києві чи Київській області.

В разі відсутності даних в інтернеті радимо продовжити пошук інформації з подання письмових заяв до Державного архіву відповідного регіону України, регіональних управлінь СБУ та МВС, де людина народилася чи була заарештована, та до Галузевих державних архівів СБУ та МВС України.

В разі відсутності інформації в Україні, необхідно звернутися в Головний інформаційно-аналітичний центр Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, де зберігається вся інформація про осіб колишнього СРСР, які були заарештовані та засуджені. Також за наявності інформації про місце відбування покарань, необхідно звернутися в Державний архів області, архіви органів внутрішніх справ та державної безпеки відповідної країни, де людина відбувала покарання.

Процес реабілітації відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні” триває.

Варто наголосити, що відповідно до статті 1 Закону реабілітованими вважаються ті особи “…які з політичних мотивів були необґрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами, в тому числі “двійками”, “трійками”, особливими нарадами і в будь-якому іншому позасудовому порядку, за вчинення на території України діянь, кваліфікованих як контрреволюційні злочини за кримінальним законодавством України до набрання чинності Законом СРСР “Про кримінальну відповідальність за державні злочини” від 25 грудня 1958 року…”

Реабілітованими визнаються також громадяни, “…засуджені за антирадянську агітацію і пропаганду за статтею 7 Закону СРСР “Про кримінальну відповідальність за державні злочини” від 25 грудня 1958 року і статтею 62 Кримінального кодексу України; поширення завідомо неправдивих вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад, тобто за статтею 187-1 Кримінального кодексу України; порушення законів про відокремлення церкви від держави і школи від церкви, посягання на особу та права громадян під приводом справляння релігійних обрядів, якщо вчинені дії не були поєднані з заподіянням шкоди здоров’ю громадян чи статевою розпустою”.

Дія цієї статті поширюється на осіб, громадян України, які постійно проживали в Україні, і яких з різних причин було переміщено за межі колишнього Радянського Союзу, необґрунтовано засуджено військовими трибуналами, Верховним Судом Союзу РСР чи піддано репресіям позасудовими органами.

Підлягають реабілітації також особи, щодо яких з політичних мотивів застосовано примусові заходи медичного характеру”.

В той же час стаття 2 Закону чітко обумовлює обставини, коли людина не може бути реабілітована. “Реабілітації не підлягають особи, щодо яких у матеріалах кримінальних справ є сукупність доказів, які підтверджують обґрунтованість притягнення їх до відповідальності за:

·         зраду батьківщини, шпигунство, диверсії, шкідництво, саботаж, терористичні акти;

·         злочини проти людства і людяності, каральні акції щодо мирного населення, вбивства, мордування громадян і пособництво в цьому окупантам у період Великої Вітчизняної війни;

·         збройні вторгнення на територію України, організацію збройних формувань, які чинили вбивства, розбої, грабежі й інші насильства, та особисту участь у вчиненні цих злочинів.

Не підлягають реабілітації також особи, засуджені за злочини проти правосуддя, пов’язані з застосуванням репресій, навіть якщо вони самі згодом зазнали репресій”.

Відповідно до п.15 Постанови Верховної Ради України “Про тлумачення ЗУ “Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні” від 24 грудня 1993 № 3812-ХІІ, реабілітовані особи та їх спадкоємці мають право отримати рукописи, фотокартки та інші особисті речі, що знаходяться в кримінальній справі.

Інформацію про осіб, які були депортовані, перебували на поселені, виселенні, спецпоселенні, в тому числі внаслідок розкуркулення, можна знайти в Державних архівах відповідного регіону України та регіональному управлінні МВСУ за місцем народження/арешту особи, надіславши туди відповідний письмовий запит.

В разі відсутності інформації в Україні – в обласних архівах та органах внутрішніх справ тієї території, де відбувала покарання особа, та в Головному інформаційно-аналітичному центрі Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації.

Частково інформацію про розстріляних у Києві та похованих у Бикiвнянському лiсi в 1936-1941 рр. можна знайти, звернувшись в інформаційно-довідковий зал (ІДЗ) ГДА СБУ, а також перелиставши книги “Сосни Бикiвнi свiдчать: злочин проти людства” (Книги 1-3), “Пам’ять Бикiвнi: документи та матерiали”, “Київ: Жертви репресій” (Том 1-2), де проводиться дослідження архівних кримінальних справ з архiву КДБ УССР.

Тут зiбрані біографічні довідки на “ворогiв народу”, похованих у Бикiвнянському лiсi, а також розстрiляних бiльшовиками в мiжвоєннi 1920-1941 рр. уродженців Києва та Київської областi, а також тих громадян, які народилися, жили або працювали в Києві, жителів інших областей України, які в Києві були засуджені або разом з киянами проходили по групових справах.

Для пошуку інформації та в разі наявності архівної кримінальної справи ознайомитися з нею необхідно звернутися з письмовими запитами до ГДА СБУ та ЦДАГОУ, де, в основному, зберігаються архівні кримінальні справи на осіб, які народилися в Києві чи Київській області.

В разі відсутності інформації в Україні, необхідно звернутися в Головний інформаційно-аналітичний центр Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації, де зберігається вся інформація про осіб колишнього СРСР, які відбували покарання в місцях позбавлення волі.

Для пошуку інформації про конфіскацію чи вилучення майна, яке дуже часто застосовувалося карально-репресивною системою Радянського Союзу, Вам необхідно звернутися з письмовою заявою до відповідних регіональних архівів України та управлінь Міністерства внутрішніх справ України за місцем народження та/або винесення вироку.

Фахівці зможуть допомогти в пошуку інформації про репресованих, депортованих, розкуркулених, вивезених, переселених, засланих, висланих осіб та осіб, які зникли безвісти з політичних мотивів під час панування тоталітарного режиму СРСР.