ГЕНЕАЛОГІЯ – НЕВІД’ЄМНА СКЛАДОВА СПАДКОВИХ СПРАВ

Сьогодні на практиці українці майже не стикаються із проблемою визначенням кола спадкоємців. Так як, по-перше, шоста книга Цивільного кодексу України встановила п’ять черг спадкоємців за законом до шостого ступеня споріднення включно. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Таким чином, ніхто не буде зацікавлений у пошуку невідомих спадкоємців, які не знають про свої спадкові права. По-друге, більшість одиноких людей похилого віку, що є власниками «солідного майна» в Україні, знаходяться «на обліку», і подальша доля майна вирішується ще за життя (договори дарування, довічного утримання або заповіти).

В іноземних юрисдикціях спадкові справи зі спадкоємцями віддаленого ступеня споріднення за законом вирішуються інакше. Державні компетентні органи зацікавлені у встановленні повного кола спадкоємців певного ступеня, вони офіційного залучають до справи «спадкових генеалогістів», детективів, за потреби звертаються до відповідних іноземних державних органів країни походження спадкодавця. Жодних жорстких часових обмежень для проведення таких пошуків законодавством не визначається, пошуки можуть тривати роками. Наявні віддалені спадкоємці, які відразу були відомі у справі, зобов’язані не лише довести свої родинні відносини певного ступеня зі спадкодавцем, але й підвердити, що інших таких спадкоємців, як вони, на світі не існує.

При веденні спадкових справ, особливо закордонних, генеалогічне дослідження є невід’ємною складовою частиною справи і засобом формування доказової бази.

При проведенні генеалогічного дослідження у спадкових справах важливо:
1) встановити повне родове дерево певного ступеня, не забувши або не загубивши жодного родича;
2) знайти документальні підтвердження кожному факту народження, одруження та смерті (навіть якщо особа померла більше ста років тому, потрібно шукати документальне підтвердження);
3) не забувати про можливість укладення декількох шлюбів, народження позашлюбних дітей, народження дітей в різних місцевостях.

Складнощі проведення генеалогічного дослідження у спадкових справах:
1) спадкодавець помер і особисто нічого не може повідомити про свій родовід. У більшості випадків вихідні дані на початку розшуку надзвичайно малі (наприклад, народився в Україні, є дата народження, немає точного місця народження і немає інформації про батьків);
2) дуже часто початкова інформація про родину спадкодавця існує, але вона не відповідає дійсності (вигадана історія життя, щоб уникнути переслідування або щоб вберегти своїх родичів на Батьківщині – колишні в’язні концтаборів, що не повернулися в СРСР, колишні воїни УПА, члени сімей репресованих осіб та інші);
3) умисне спотворення фактів наявними спадкоємцями або приховування спадкоємців ближчого ступеня чи спадкоємців такого ж ступеня;
4) багато архівних документів були втрачені в період воєн, революції, вцілілі архівні документи щодо українських родин зберігаються в різних державах (Польща, Росія, Білорусь, Молдова).

Наші послуги:
Представництво інтересів українських спадкоємців за кордоном
Перевірка наявності спадкових справ за кордоном
Перевірка наявності спадкового майна
Допомога в оформленні документів для дії за кордоном
Підготовка документів для подальшого подання до іноземних органів, установ та організацій
Розшук спадкоємців
Надання консультацій
Переклад документів у спадкових справа